Молимося вервицю до Божого Милосердя

З 15 по 16 год., що є годиною Божого Милосердя, ви можете почути запис вервиці у виконанні сестер-василіянок Провінції Божого Милосердя.

Милосердя – найбільша ознака Бога! З довір’ям прибігаймо до безмежного Божого Милосердя і з нього черпаймо силу, мужність і відвагу, які потрібні нам для поборення різних труднощів і терпінь щоденного життя.

Слово про вервицю

Однією з форм культу Божого Милосердя є вервиця до Божого Милосердя, яку Господь Ісус продиктував святій Фаустині у місті Вільнюс з 13 на 14 вересня 1935 року: «Ця молитва приборкує Мій гнів… За відмовлення цієї вервиці Мені подобається дати все, про що Мене проситимуть. Коли будуть її відмовляти закаменілі грішники, наповню їх душі спокоєм, а година їх смерті буде щасливою. Коли відмовлятимуть ту вервицю біля вмираючих, Я стану між Отцем і вмираючою душею не як справедливий Суддя, а як милосердний Спаситель. Кожен, хто відмовлятиме ту вервицю, удостоїться великого милосердя у годині смерті. Священики подаватимуть її грішникам, як останню надію. Навіть найзапекліший грішник, тільки раз відмовивши цю вервицю, удостоїться ласки з Мого нескінченного Милосердя. Прагну, щоб увесь світ пізнав Моє Милосердя, незбагненні ласки прагну наділити душам, які вірять в Моє Милосердя».

Про годину Божого Милосердя

У жовтні 1937 року в Кракові Господь Ісус через святу сестру Фаустину Ковальську доручив вшановувати годину Своєї смерті: «Скільки разів почуєш, що годинник б’є третю годину, потопай уся у Моєму Милосерді, величаючи і прославляючи його, взивай його всемогутність для цілого світу, а особливо для бідних грішників, бо у цю хвилину Моє Милосердя було навстіж відчинене для кожної душі. У цей час випросиш усе для себе і для інших. В ту годину конання звершилась ласка для усього світу. Милосердя перемогло справедливість. Бажаю шани для Мого Милосердя від кожного створіння. У цю хвилину не відмовлю душі ні в чому, яка просить Мене заради Мого Милосердя».