Хто такий св. Вінкентій, і чому Бібліотека має його ім’я…

Одним із перших питань, що постали в процесі заснування Бібліотеки, було, іменем кого зі святих назвати майбутню молодіжну організацію. Серед усіх запропонованих варіантів молодь зупинилася на святому з незвичним для українців ім’ям Вінкентій. Мабуть, тим вибором керувало Боже Провидіння, бо, як пізніше виявилося, цей святий є покровителем діл милосердя. А, оскільки, метою діяльності молодіжного формування в Івано-Франковому є якраз творення діл милосердя, то цей святий одразу став улюбленим опікуном. Тоді й взялися за дослідження діяльності святого. Дівчата, що є членами Бібліотеки, радо діляться своїми знаннями про отця Вінкентія, скромного працівника Божого виноградника, ціле життя якого було основане на милосерді.

Майбутній святий народився у сім’ї бідного французького селянина наприкінці XVI століття. Цікава історія пов’язана з вибором його батьками імені для свого сина. Обидва зійшлися на імені Вінкентій. При цьому батько мав на увазі відомого священика з таким іменем. А оскільки, в той час священича професія приносила чималі прибутки, то вирішив і синові приготувати таку долю. А мати своєю чергою не думала про майбутні статки сина, хотіла лише, щоб той був, хоч убогим, але святим, як і один зі святих, що мав таке ім’я.

Добрі діла Вінкентій почав робити ще в дитинстві. Одного разу батьки попросили хлопця піти по борошно. На шляху додому Вінкентій зустрів бідну жінку, яка не мала чим годувати своїх дітей, і хлопець, проявивши милосердя, дав борошно бідній матері.

Вінкентій обрав дорогу служіння Господу Богу і вивчився на доброго священика. У той час священиками ставали здебільшого заради збагачення, а отець Вінкентій завжди віддавав усі свої гроші бідним і потребуючим. Та одного разу його спіткала прикрість, ще в молоді роки поранив ногу, і недуга допікала ціле життя. Незважаючи на це, отець постійно ходив пішки.

Через святу і жертвенну душпастирську працю його не злюбили і навмисне давали парафії у віддалених місцях країни, де віра в Бога згасала. Адже бідні втрачали її через постійні злидні у житті, а багаті поклонялися іншому божеству – своєму багатству. На загальний подив отець Вінкентій зумів привести до Бога і тих, і інших. Люди почали ходити у церкву, багаті – ділитися з бідними. Однією з численних заслуг отця Вінкентія було заснування спільноти Сестер Милосердя. Та кожного разу, коли люди наверталися, доброго душпастиря знову віддавали на ще більш занедбані парафії.

Доброчинністю "батько бідних”, як називали отця Вінкентія, займався навіть при дворі королеви. Там він також віддавав всі свої кошти знедоленим, при цьому сам завжди жив дуже убого.

Такі основні віхи життя свого покровителя згадують засновниці Бібліотеки у Янові. Більше про життя і добрі діла святого Вінкентія можна дізнатися, прочитавши про нього книжку, що є в янівській читальні.